"Ці листи говорять про смерть", - так колишній офіцер німецької армії Армін Теофіл Вегнер починає свою книгу "Дорога без повернення", розповідаючи про жахіття, свідком яких він став у Туреччині в 1915-1916 роках. Книга, яку ви тримаєте у руках, говорить про смерть. Вона складається в основному з фотографій, листів і щоденників Арміна Вегнера, які свідчать про один із найстрашніших злочинів проти людяності — геноцид вірмен, здійснений трьома турецькими урядами, що послідовно змінювалися, з останньої чверті XIX по першу чверть XX століття. Насправді події, до яких відносяться фотографії та тексти цієї книги, є лише жахливим апофеозом тривалого процесу знищення вірмен, піввіковий період якого (1876-1923 роки) юридично підпадає за складом злочину під геноцид, а коріння його сягає далеко вглиб історії співіснування вірмен і турків та наслідки простягаються до теперішнього часу.