Книга є повістю про людину дивовижної, трагічної долі - одного з перших російських сходознавців, Івана Віткевича. Повість про людину, яку вищі сановники царської Росії вважали державним злочинцем; агенти лондонського Інтеллідженс сервіс - блискучим російським розвідником; мудрий Гумбольт і геніальний Пушкін – чудовим ученим. А люди Кара-Кумов та снігового Гіндукуша знали, що Віткевич - людина пильного ока, великого розуму та доброго серця.