Стара померла у січневий хуртовий день, проживши на світі вісімдесят років і три роки, померла легко, не хворіючи. А ось із похороном вийшло негаразд: на цвинтарі, помітному снігом, не зумів пробитися жоден із місцевих тракторів. Довелося залишити труну там, де застрягли: на околиці хутора, у тракторному візку, у придорожньому кучугурі. Але похорон повинен пройти по-людськи!