«Випар залізо з крові» я теж переписав, це таке сумне й похмуре оповідання, я його написав у 97-му році, в Далласі, вперше зіткнувшись з протистоїть нам силою, і зрозумівши, наскільки вона бездушна і страшна. Тоді я написав, це гірке дуже для мене оповідання. Я не хочу сказати, що я передбачав події, але Югославія показала, що це не вигадки і одного дня може стати страшною реальністю. На старий варіант, я додав так звані ленінградські глави. Описав парад бундесверу на Невському, чотири ряди танків Леопард два, через мовчазний натовп по обидва боки вулиці. Тяжка дуже річ. Перероблений кінець, вийшов світлішим, ніж у раніше опублікованому варіанті.Нік Перумов