Після гіпнотичного сеансу мозок Тома Уолліса став подібним до чуйного локатора, який уловлює чужі думки. І ось за обличчями сусідів несподівано починають проступати їхні жахливі думки. А ночами Уолліса переслідує привид жінки у чорній сукні з візерунком з ацтекських символів; її душа не знайде спокою до тих нір, поки не віддається тому, хто забрав у неї життя.