У романі «Коли впав Херсонес» оповідання ведеться від імені візантійського патрикія, освіченого грека Іраклія Метафраста — свідка подій тих днів, коли почали розвиватися відносини Візантії з її пишністю, розкішшю шат, чудовими імператорськими «виходами» скутою непорушними традиціями, що з раптово виросла в причорноморських степах молодою, зухвалою, одягненою в овчини Київською Руссю.