З дитинства мене вчили, що для звіра немає нічого вищого за життя. Що запорука благополуччя моєї зграї у суворій ієрархії та підпорядкуванні своєму ватажку. Що моє слово для них – закон. І так було, поки один єдиний випадок не змінив все. Кажуть, бути Патром, бути ватажком серед нас – не просто статус. Патра – сила та опора зграї, її душа та життя. Зігріваючий вогонь, без якого зграя помре. Але що робити, якщо ця сама зграя зрадила все, у що ти вірила?