Якщо вже заміж, то тільки з любові! Так я думала у свої юні двадцять три, а двадцять сім за плечима був невдалий шлюб і трирічна дочка на руках порається. І ось уже і заміж не так сильно хочеться, та й кількість охочих різко скоротилася. Кому потрібна дівчина в комплекті з дитиною? Але життя, штука не передбачувана, а любов тим більше. Одна біда, кого, де і як я прогнівати встигла, щоб отримати на свою голову закоханого байкера? І добре, якби він у мене закохався, то ні! Або все-таки ... Так?