Книга включає «Пригоди Буратіно» — класичну казку Олексія Толстого, а також вихідний текст К. Коллоді «Пригоди Піноккіо», який творчо переробив письменник. Переклад з італійської виконано М. Петровської і дано в літературній обробці А. Толстого. "Пригоди Буратіно" прикрашають добре знайомі багатьом кольорові малюнки Л. Володимирського; ілюстрації до "Піноккіо" виконані англійським художником Чарльзом Фолкардом. Видання доповнюють сто дванадцять кольорових кадрів із відомого радянського діафільму «Пригоди Буратіно», виконаних за малюнками Л. Володимирського. Вперше О.М. Толстой познайомився з історією про Піноккіо італійського письменника Карло Коллоді, коли 1923 р. засів за редактуру перекладу цієї казки, виконаного відомою наприкінці ХІХ ст. письменницею Н.І. Петровській. Казка йому сподобалася, і в 1933 р. Толстой взявся за власний виклад пригод дерев'яної ляльки, що ожила. Однак йому не подобалися моралі Коллоді, який раз у раз наставляв своїх читачів, показуючи, як помилки Піноккіо приносять всілякі біди і нещастя. Тоді Толстой вирішив переробити казку Колоді на свій манер, і в результаті на світ з'явився справжній діамант - "Пригоди Буратіно" (від італ. Burattino - "лялька", "маріонетка"). Фея з казки Колоді перетворилася на Мальвіну, добрий господар лялькового театру Манджафоко — на злого Карабаса-Барабаса, а сам Буратіно став бешкетним веселунцем і невиправним оптимістом. Уся історія про його пригоди набула надзвичайного динамізму. Добре всім відомий образ Буратіно в смугастому ковпачку був створений у 1953 р. талановитим малювальником Л. В. Володимирським; тоді він працював головним художником на студії «Діафільм». Через три роки він проілюстрував окрему книгу про пригоди Буратіно. Саме ці малюнки майстра прикрашають і це видання. Цікаво, що моделлю для створення образу Буратіно художнику послужила його п'ятирічна дочка. Карло Лоренціні (Колоді — псевдонім) народився 1826 р. у Флоренції у небагатій родині. Його рано захопила література. Карло підробляв журналістикою, писав оповідання та нариси, видавав сатиричний журнал та перекладав на італійську казки Шарля Перро. Складена казка про пригоди дерев'яної ляльки принесла письменнику всесвітню славу. Навряд чи він очікував такого успіху, коли перша частина цієї історії була опублікована влітку 1881 в одному з перших італійських щотижневих дитячих журналів Однак батькам і дітям пригоди маріонетки з носом, що подовжується від брехні, сподобалися, хоча в них було багато моралізаторства, повчальних сентенцій і чимало жорстоких сцен. Читачі вимагали продовження, і протягом двох років Коллоді додав все нові й нові частини до історії про Піноккіо. До кінця XX ст. «Пригоди Піноккіо» (від італ. pino — «сосна», occhio — «око») були перекладені 260 мовами. У цьому виданні казку прикрашають малюнки англійського художника Чарльза Фолкарда (1878–1963). Талант малювача, що рано відкрився, змусив його присвятити життя ілюструванню книг і журналів. Фолкард створював цілі серії малюнків до історій братів Грімм, до байок Езопа та арабських казок. Для «Пригод Піноккіо» він намалював більше вісімдесяти малюнків, які стали класичними. Джерело: