Ось він потрапив, причому у минуле. А час на подвір'ї найвеселіше – літо 1941 року. І закрутилось. Запасний полк-передова-відступ-оточення… І залишатися в цій смертельній круговерті страшно, а зіскочити ще страшніше. Але зумів, вивернувся, на тепле містечко примостився, тільки не дуже теплим воно виявилося. Якщо не кулі, то уламки німецьких бомб так і норовлять у труну увігнати. І незрозуміло, чи вдасться повернутися назад чи назавжди доведеться влаштовуватись у цьому незатишному світі. Поживемо – побачимо.