Веселий і дотепний одесит Лазар Вайсбейн народився у звичайній немузичній сім'ї, але завжди казав: «Що ж дивуватися, що я люблю музику, адже я народився не десь, я народився в Одесі». Як тільки Лазар став виступати із сольними програмами, він взяв псевдонім – Леонід Утьосов. І це ім'я стало відоме всій країні. Вражений роботою американського джаз-оркестру Теда Льюїса, Лазар 8 березня 1929 року. у Ленінграді дебютував із театралізованою програмою «Теа-джаз». Це був абсолютно новий для естради того періоду жанр. Утьосов поєднував диригування з конферансом, танцями, співом, грою на скрипці, читанням віршів. Музиканти розігрували різноманітні сценки між собою та диригентом. Леонід говорив: «Я співаю не голосом – я співаю серцем», і його полюбив глядач усім серцем. Але чи всі у радянській Росії зрозуміли джаз Утьосова? Кого знаменитий артист вважав своїми друзями та хто справді був йому другом? А хто був непримиренним ворогом «співака джазу»? Любов і ненависть, труднощі та їх подолання, неймовірний успіх і… Про це та багато іншого ви дізнаєтесь із книги відомого телеведучого та кінознавця Гліба Скороходова, яка прочиняє двері у внутрішній світ Леоніда Утьосова.