У 1947 р. на березі Мертвого моря пастушок виявив печеру із стародавніми сувоями. Через два роки в селі поблизу Фів єгиптяни, два брати, викопали глечик, що виявився сховищем гностичних рукописів. Серед них знаходилося і Євангеліє від Хоми, яке вважалося втраченим. Обидві ці знахідки проливають світло на походження християнства. Очевидно, що Новий Завіт включає лише малу дещицю розказаного про Спасителя. Крім чотирьох канонічних євангелій, Близький Схід знав багато інших, які згодом були визнані єретичними. Найбільш загадковим із них вважають згадуване Оригеном та Єронімом Євангеліє Дванадцятьох. «Син Пантери» – роман одного з найцікавіших письменників нашого часу фламандця Паула Клааса – є апокрифічною реконструкцією цього тексту, який розповідає про те, як дванадцять людей намагаються у спогадах повернути до життя свого померлого Вчителя. Старий пустельник за власним розумінням, переписує їх уривчасті свідчення. Нарешті, сучасний історик розглядає надгробок римського солдата як документ, що поступово розкривається перед ним. Таким чином, ця книга містить чотирнадцять взаємодоповнюючих і взаємосуперечливих версій Божественної істини, що незмінно вислизає. Паулу Клаасу належить чимало різноманітних творів, відзначених рядом літературних премій. «Син Пантери» – другий роман найпопулярнішого фламандського автора. З-під його пера вийшли також романи «Сатир» та «Хамелеон», дві поетичні збірки. За переклади творів Катулла, Нерваля та Джойса Паул Клаас отримав у 1996 році престижну премію Мартінуса Нейхоффа.