Монографія є збіркою робіт, що публікувалися в 2013–2019 рр.р. Дослідження, що увійшли до неї, різноманітні за тематикою, але будуються навколо чотирьох ключових сюжетів: історія ідей, методологія, нерівність, економічне зростання. У першій частині простежується історія виникнення та подальшої еволюції таких найважливіших для суспільствознавства концептів, як «похмура наука» (Т.Карлейль), «дух капіталізму» (М.Вебер), «розширений порядок» (Ф.Хайєк). У другій частині, присвяченій питанням методології, обговорюється поведінковий фундамент сучасної економічної теорії (трансформація моделі Homo oeconomicus); демонструється методологічна, теоретична та історична обмеженість інституційного підходу, пов'язаного з іменами Д. Норта і Д. Аджемоглу; дається узагальнена картина нових трендів - соціологічних, епістемологічних, ідеологічних - у розвитку сучасної економічної науки. У третій частині розглядається комплекс питань (від вимірювальних до нормативних), пов'язаних із такою політично «гарячою» темою, як економічна нерівність. В останній частині аналізуються різні аспекти процесу економічного зростання: загроза "вікової стагнації" (різкого довготривалого уповільнення темпів зростання); перспектива виникнення великомасштабного технологічного безробіття (катастрофічного скорочення зайнятості під дією Четвертої промислової революції); впливу зростання старіння населення. У книгу включена також невелика робота, написана на старті ринкових реформ (1992 р.), в якій робилася спроба передбачити, чи є у ідей лібералізму шанси прижитися на російському грунті. Монографія продовжує лінію аналізу, представлену в попередній збірнику робіт автора Методологія, інститути, людський капітал» (2016).