«Тебе чекає велика дорога!» — казала читачеві кожна нова книжка відомого російського письменника та мандрівника Григорія Анісімовича Федосєєва (1899–1968). Адже будь-яка з його книг— одна з доріг, які йому довелося пройти за своє неабияке життя. Де і як тільки не доводилося йому подорожувати, але найчастіше — пішки. Позаду тисячі кілометрів тайги і тундри, стіни мошкари, десятки подоланих гірських хребтів, тріск налітаючого на річковий поріг плоту…

В основу роману «Смерть мене зачекає» лягли власні щоденникові записи Григорія Федосєєва та спогади його соратників Становий хребт. Особливе місце у романі займають яскраві та трагічні долі вихованця експедиції Трохим, провідника-евенка Улукіткана, а також улюбленого пса Кучума.