Георгій Флоровський (1893-1979) є одним із найбільших православних богословів та істориків ХХ століття, натхненником «повернення до Св. Отців Церкви» у сучасному богослов'ї. Неопатристичне спрямування Флоровського та його послідовників часто протиставляється богословському «модернізму» Сергія Булгакова та софіології. У цьому дослідженні, Павло Гаврилюк аналізує інтелектуальну еволюцію Флоровського, від його юнацького захоплення Володимиром Соловйовим та листування з Павлом Флоренським в Одесі, до його подальшого залучення до євразійського руху на початку двадцятих років у Софії та Празі, а також викладання у Св. Парижі та спілкування з Булгаковим, Миколою Бердяєвим, та іншими представниками релігійно-філософського ренесансу. Грунтуючись на великих архівних дослідженнях і раніше необлікованих матеріалах, книга пропонує нове трактування шляхів православного богослов'я першої половини двадцятого століття, а також є першим монографічним осмисленням витоків, методів та змісту неопатристичного богослов'я Флоровського. Рекомендується всім православним богослов'ям, що цікавиться, як сучасним, так і святоотцівським. Дане видання є авторизованим, виправленим та доповненим перекладом книги Georges Florovsky and the Russian Religious Renaissance, опублікованої в Оксфорді в 2014 р.