"Розумієш, я якийсь дивний, божевільний, напевно. Мені хочеться, щоб вони справді сміялися. Наяву..." Це слова головного героя повісті Віктора Драгунського "Сьогодні і щодня", клоуна, про глядачів, для яких він виходить на манеж. Але, здається, їх можна віднести і до читачів Драгунського, які, всоте перечитуючи його розповіді та фейлетони, знову і знову сміються – щиро, весело сміються. Але Віктор Драгунський вміє не тільки сміятися і смішити: у його повістях, у багатьох розповідях Дениски - і смуток, і задумливість, і гіркота. І в цьому автор анітрохи не менш щирий, ніж у бажанні розсмішити, порадувати цікавим сюжетом.