У 1930 р. у Польщі побачила книга Фердинанда Антонія Оссендовського (1878–1945) «Ленін», потім вона була перекладена безліччю мов і англійською вийшла під назвою «Ленін – вождь безбожних». У СРСР згадка цього твору, а тим більше знайомство з ним було вірним гарантом позбавлення волі та життя. Ця книга – художній біографічний роман про життя пролетарського вождя, що ґрунтується на скрупульозному вивченні фактів оголеної правди революційних років. Автор народився у місті Вітебську, навчався у Санкт-Петербурзькому університеті та в Сорбоні, викладав у Томському університеті, працював інженером у Сибіру та на Далекому Сході, брав активну участь у революційному русі 1905 р. і все життя писав. Його доля нагадує захоплюючий гостросюжетний роман. Книга «Ленін» міцно і назавжди визначила не лише місце Оссендовського в літературі, а й позначила його громадянську позицію – насильство антономічного життя, імперія – антономічна демократія, революція – антономічна творення.