Самуїла Лур'є називають найкращим сучасним російським есеїстом. Він автор роману "Літератор Писарєв" (1987), збірок есеїстики "Розмови на користь мертвих" (1997), "Мурашник" (2002), "Успіхи ясновидіння" (2002). Самий Лур'є — дійсний член Академії російської сучасної словесності, лауреат премій ім. П. А. Вяземського (1997), «Станційний доглядач» (2012) та ін. У новій книзі Самуїла Лур'є, що вийшла до його ювілею, зібрано есеїстику різних років. Автор робить спробу інвентаризації цінностей більш менш типового петербурзького інтелігента. Розбирається, як взаємодіють у його розумі та в навколишній реальності Місто та Література. Фланує уявними вулицями, розмовляє з примарами інших авторів і чужих персонажів, будує домисли про вигадки,— все як завжди. «Читати і перечитувати Лур'є — корисно для здоров'я. Можливо, він і не підвищить наш гемоглобін, але зіб'є наші лейкоцити, бо його теза проста: культура можлива». Дмитро Савицький (Париж).