З кожним новим романом чудовий стиліст, мудрець і психолог Андрій Дмитрієв («Закрита книга», «Дорога назад», «Поворот річки», «Бухта радості») скорочує дистанцію між своїми придуманими героями та реальними сучасниками. У «Селянині та тинейджері» він их зіштовхнув, можна сказати, впритул враження таке, що одного («тинейджера») щойно зустрів на веселої Болотної площі, а другого («селянина») — у похмурому натовпі у кур. «Дві одинокі людини з паралельних соціальних світів повинні запалитись чужим досвідом і засяяти світлом правди. Ось тільки з тим, що він освітить, ним буде зжитися важче, ніж один з другом» (Валерія Пустова).