"Двадцять чотири години самотнього ув'язнення 1898" – це вражаюча романтична повість американського письменника Едварда Белламі. Книга розповідає про долю молодого чоловіка, який випадково потрапляє у в'язницю на два дні. Під час цього короткого строку головний герой переживає важкі внутрішні бурі, відновлює зв'язок із собою та робить важливі відкриття про себе. Автор майстерно розкриває теми внутрішнього зростання, самопізнання та визначення власної ідентичності через досвід самотності. "Двадцять чотири години самотнього ув’язнення 1898" – це твір, який залишить читача задуманим і надихнутим на власні внутрішні подорожі та рефлексії.