Коли я в дитинстві читав казки, то уявляв себе царевичем чи богатирем, іноді навіть Кощієм Безсмертним. Але хто ж міг подумати, що одного разу, щоб вижити, мені справді доведеться зайняти місце казкового героя? Ось тільки не великого чарівника чи воїна, а Баби Яги. До посади додається безглузда хатинка, кіт і ворон, які не виносять один одного, істерична царівна, якій подавай нареченого, і повний ліс чудес. І як їм усім пояснити, чому Яга – не баба?