Продовживши вчення Канта про антиномії, Гегель запустив цього вічного рушія - не двигун, а саме рушій думки у своїх дослідженнях. У "Філософії духу" він повною мірою застосував і випробував метод відкритого ним діалектичного пізнання, суть якого в геніальній формулі : істина не кінцеве виведення, а процес нескінченного вдосконалення Бога і людини - людину і Бога. Ця праця, поза сумнівом, стала проектом духовного перевлаштування світу і людини, зробила і чинитиме величезну дію не лише на філософію, але і на світ в цілому.

У форматі a4.pdf збережений видавничий макет.