— Максиме, будь ласка…— На коліна!Підкоряюся і опускаю голову на знак покірності.— Розумниця, — чоловік заохочувально гладить мене по волоссю. — Не треба чинити опір, і тобі сподобається. Напевно.Хижа усмішка на його обличчі викликає жах і передчуття. На що я вляпалася? Навіть не уявляла, що випадкове знайомство у клубі перетвориться на кошмар. І тим більше, що зможу закохатися в людину, яка завдає мені болю. Він зробив усе, щоб прив'язати мене до себе. Холодний, жорстокий, самозакоханий. Мій. Чи зможу я розтопити кригу в його очах? Чи зможу навчити кохати? Поки не знаю, поки мені страшно…Містить нецензурну лайку.