Перша Світова була і ПЕРШОЮ СНАЙПЕРСЬКОЮ ВІЙНОЮ.

Саме на її фронтах снайпінг уперше став масовим, саме тут визначилися його основні принципи і специфічні прийоми (наприклад, снайперські пари - "стрілець-винищувач" і наблюдатель-целеуказатель). Піонерами снайперської справи по праву вважаються німці, що вже восени 1914 року розв'язали справжній "снайперський терор", проте британці швидко відреагували на загрозу, створивши власну снайперську школу і врешті-решт повністю подавивши ворожих стрільців. Великі втрати від снайперського вогню несла і російська піхота: "Добре пам'ятаю, яку важку атмосферу в полицях створювали германські снайпери. Вони буквально не дозволяли показати із-за бруствера півголови. Високий відсоток виведених з ладу офіцерів в перші ж хвилини бою теж наводив на думку, що їх хтось б'є, що називається, "на вибір" - звичайно, це били снайпери". Проте створити власну снайперську школу, поставивши навчання стрільців "на потік", вдалося лише набагато пізніше, в Червоній Армії.

Ця книга, перше професійне дослідження снайперської справи, була перекладена російською мовою ще 90 років тому, але дві третини століття пролежала в спецхранах під грифом "Для службового користування" і лише тепер стає доступна масовому читачеві.