Живучи в дитячому інтернаті, ховаючись від усіх злих помислів немов сіра мишка, ніколи не можна чекати того, що може змінитися у будь-який момент. По клацанню пальців і твій будинок не притулок, а квартира, де маєш власну кімнату, клацання і ти ходиш в нормальну школу разом з іншими дітьми, заводячи друзів. Але що робити, якщо минуле уривається в твоє колишнє життя, примушуючи відчути на собі усю тяжкість такого почуття, як любов?

Містить нецензурну лайку.