"Була у студента третього курсу Кеши Пальчикова одна заповітна мрія.

Ні, були, звичайно, і інші мрії, наприклад, стати великим хірургом і навчитися пришивати давно відірвані кінцівки працівникам рідного залізничного депо| або зустріти на життєвому шляху улюблену дівчину і поїхати разом з нею відпочивати на озеро Чад. Але це були просто мрії, а заповітна - тільки одна: докопатися одного разу до своїх коренів, до предків своїх далеких. До пращурів. Методом опитування найближчих родичів вдалося Кеше уточнити лише повні імена одного діда, та двох бабусь, але бабусі його якраз мало цікавили, адже одна мала прізвище Алексєєва, а інша - Миколаєва. Нудно це усе.