Історично склалося так, що йдучи за Платоном, філософія потрапила в лабіринт розсудливого мислення, з якого без революційного стрибка не може перейти в зрілу науку. Розділяючи і об'єднуючи в певному порядку арістотелівські види того, що протилежить (у нашій термінології - це порівняльні поняття), ми отримуємо новий метод розумового розвитку людей, що дозволяє сходити від розуму до розуму і мудрості. Тоді як філософам так і не вдалося освоїти ні розум, ні тим більше мудрості - Софію.