Одного разу в дитячому садку міста Саранська готували новорічний ранок, і вихователька написала список ролей. Текст був лаконічним: дівчатка - зірочки і сніжинки, а "хлопчики усі клоуни". Оголошення потрапило в Інтернет, і коли я його побачила, мене відвідало прозріння. Я раптом усвідомила систему гендерних стосунків, яка уся про те, що хлопчики - смішні дурні, а дівчатка, - це багато-багато марлі і блискітки. І мені уперше в житті захотілося подумати про чоловіків серйозно, про їх проблеми, страхи і надії. Про те, за що ми їх любимо і ненавидимо. Про види і типи - від кого треба бігти, а з ким варто спробувати. Про те, що ми робимо з ними і з нашою любов'ю. І про те, що вони роблять з нами - смішні, безглузді, ніжні, огидні, геніальні, розгублені і прекрасні чоловіки.