Я завжди мріяла про великий будинок в лісі, на березі ріки. Про будинок, де за одним столом збирається дружна сім'я. Величезні великодушні пси у дворі, ситі гладкі коти ближче до каміна і верткий песик під кухонним столом - слухають історії, які ми розповідаємо один одному. А який стіл і яка історія - без крижаної стопки і прекрасної закуски? І ще я завжди мріяла стати письменником.Я завжди мріяла - і тепер у мене усе це є. І не де-небудь, а в самому серці російської історії - на Бородінському полі. Де я із задоволенням творю - будь то м'ясна солянка або черговий рукопис. І вас запрошую до себе у гості, у свій дім, за свій стіл. На свою письменницьку кухню на Бородінському полі.