"Усе наше життя - суцільне наставництво. Не вірите? Судіть самі! У дитинстві нас наставляли батьки: як правильно ходити, як говорити, як тримати ложку і вилку. Потім за справу взялися педагоги: учили нас читати, писати, вирішувати математичні завдання. У інституті наставляли викладачі: як проводити хірургічні операції (я, наприклад, за освітою, лікар), або як будувати будівлі, або як розробляти проекти і т. п. Нам самим в хід життя доводиться наставляти і своїх дітей (знову ж таки, як ходити, говорити і так далі), і своїх підлеглих (як відповідати на телефонні дзвінки, як вести переговори, як працювати за комп'ютером). Від наставництва нікуди не подітися, тим більше в наш стрімкий час, коли кожному постійно доводитися навчатися новим навичкам і компетенціям. Питання коштує інакше: наскільки ми самі компетентні як наставники? Наскільки швидко ми здатні навчити іншого тому, що уміємо самі? Майбутнє за тими компаніями і тими керівниками, які уміють ефективно і якісно готувати необхідних фахівців".