Жил-был хлопець, і я полюбила його.Ми з Логаном були двома сторонами однієї медалі.Він танцював з демонами, поки я раділа світлу. Він майже увесь час був похмурим, а я не могла не посміхатися. Він став Землею, а я Небом.У ту ніч, коли я побачила пітьму в його очах, яка жила і розквітала усередині, я не змогла відвести погляд. Обоє ми були і розбиті, і цілісні. Разом помилялися, але по-своєму виявлялися праві.Ми нагадували дві зірки що горять в нічному небі: у вічних пошуках, в молитвах про краще майбутнє. До того дня, поки я остаточно його не втратила. Він позбавився від всього, що нас зв'язувало одним поспішним рішенням, і це змінило життя назавжди.Жил-был хлопець, і я полюбила його.І заради декількох вдихів, пари митей і хвилин дотиків, в які він полюбив мене у відповідь, - я готова була почати все спочатку.