Молодик, який обвішай годину живий серед гуронів в Америці, сходити на берег у Нижній Бретані, де один священик та його сестра признають у ньому свого племінника. Оскільки він завжди наївно говорити ті, що думає, і робить ті, що бажає, як "Справжній дикун", його називають Простак. Довіряючи своїй природній мудрості, не зіпсутій існуючими передсудами, він зазнає багато прикрих пригод, під година яких у своїх наївних здивуваннях висловлюватиме цілу низку суджень, сповнених великої розсудливості.