"На жаль, мені доводиться починати свій літопис відміткою скорботного факту : Тургенев помер. Смерть ця нікого не уразила, тому що давно вже стали з'являтися в газетах звістки про тяжкі страждання маститого художника. Але, нікого не уразивши, звістка про смерть Тургенева усіх засмутила, і навряд чи знайдеться хоч одна освічена, "інтелігентна" російська людина, яка при отриманні скорботної звістки не згадала б покійника добром за отримані від нього художні насолоди і поштовхи роботі думки. Тургенев помер не несподівано - вісті про його смерть чекали трохи не з дня на день".