Ви любили у дитинстві ставити експерименти? Впевнений, що так. Димовухи, саморобні петарди, батарейки з картоплі чи цитрусів. Ось і Кір любить. Він не дуже простий хлопчик, точніше зовсім незвичайний. Він не знає жодних почуттів, крім цікавості та страху, і не розуміє, що відчувають інші. Зате він володіє геніальним інтелектом, який, правда, не дуже потрібен країні у важкі 90-ті. Але куди може зайти дитина з унікальною жагою експериментів і видатним інтелектом? Хайнлайна та Буличова, але глибша і задумливіша. Ще б пак, головний герой — хлопчик-індиго, що став серед однолітків білою вороною, і сприймає світ через свою призму відчуттів і почуттів. Повість повністю закінчена, але історія Кіра немає. не головну, але не останню роль.