— Доброго дня. — Доброго дня, Мілано. А я вас не знаю. — Мене звуть Марат. Марат Ватаєв. Я працюю на вашого батька. - І ким же? Дівчинка зовсім не тушується. Що ж, при грошах її батька та її власної зовнішності впевненість у собі не дивна. А ось владність у голосі бавила. Дитино, я на твого батька працюю. Але я не його власність. Ти поки що не розумієш цієї різниці. Нічого, якщо не дурна – зрозумієш із віком. – Начальник служби безпеки.