У моєму житті все йде своєю чергою. Мама вважає, що мені потрібно переробити манікюр, тато — що настав час уже взятися за розум і закінчити навчання. Навіть брат не залишається байдужим у своїх вічних спробах видати мене заміж. А ще є тітка, яка свято вірить у те, що я відьма. І, напевно, я б навіть повірила, якби не ходила відвідувати її щосереди в клініку для душевнохворих.