Кожен фрагмент, збережений у пам'яті, має цінність. Ми оберігаємо спогади, боячись забути моменти свого життя. Адже той, хто втратив пам'ять, втратив частинку себе. Забути страшно. Згадати ще страшніше. Саме це зрозуміла Лана, коли отямилася в лікарні сонячного жовтневого ранку. Як вона там виявилася? Що з нею сталося? Повернувшись до школи після довгої відсутності, Лана дізналася багато про себе, спробувала відновити у пам'яті події. Але несподівані напади кашлю заважали їй у всьому розібратися. І вже ніхто не міг би допомогти їй: Лана нікому не довіряла своїх секретів, а спогади були безповоротно втрачені. Як упоратися з труднощами, не пам'ятаючи нічого? Це їй і треба було дізнатися в гонитві за своїми спогадами.