— Коли ти збиралася сказати мені про дитину? — смикає за лікоть.— Це моя дочка, Борцов, — випалюю. — До тебе вона жодного стосунку не має!— Значить не збиралася. Думала, я не впізнаю? Яка ж ти наївна.—Нам нічого від тебе не потрібно,— кричу. — Не смій лізти в наше життя— А ось це вже не тобі вирішувати, Сніжинко.

***Чотири роки тому Льоша зрадив мене і відправив на аборт, який я не змогла зробити. Була впевнена, що наші шляхи ніколи не перетнуться. Поки одного разу не влаштувалася на роботу до фірми, босом у якій виявився Борцов батько моєї дочки.