Прожила Любушка своє життя нелюбимою дочкою, проскрипіла поганим інвалідним візком до самої старості, аж до дев'яноста років. Думала, що настав час на спокій. А згори підкинули ще одне життя там, де тимчасове містечко існує всього кілька місяців, адже й у новій своїй сім'ї вона непотрібна і нелюба дочка, а мачуха зовсім, рве і мечет, щоб її зі світу зжити. А якщо дати цьому містечку – примарі шанс стати справжнім? Добре, що є досвід та й вогник у грудях не згас, а значить, витримає! А нове життя? Та це ж щастя, коли без коляски та на своїх ногах! Так із золотими руками в комплекті зі світлою головою. Побутове фентезі, Сильна героїня. Кохання та доля