Як новачок у племені прибульців, я щосили намагаюся знайти своє місце. Можливо, це тому, що часом я буваю трохи впертим. І так, можливо, я поводилася не найкращим чином і всіх дратувала. Але в мене була вагома причина закотити істерику - мою сором'язливу сестру вкрали прямо в мене з-під носа. Звичайно, тепер вона повернулася і обзавелася парою. Всі щасливі... крім мене. Мені потрібна… прихильність. Увага. Гаразд, мені самотньо. Справді самотньо. Як не дивно, єдиний, хто, як мені здається, розуміє, через що я проходжу,— це той же синьошкірий грубіян, який вкрав мою сестру. Це неправильно — зв'язуватися з ним, навіть як безглузда інтрижка. Але… Я не дуже добре знаюся на всіх цих «правилах». І він не такий сильний в «інтрижці».