За життя мене звали Ювеліром. На моїх похоронах засмучувалися не всі, деякі зітхали з полегшенням. Я літав безтілесним духом і вдивлявся в їхні обличчя, підбиваючи підсумок непростого насиченого життя... Але... — Гей, мужику! — поряд зі мною, як за помахом чарівної палички з'явився старий. — Чи не хочеш у новий світ? Він правда магічний ... але ти зможеш прожити життя ще раз і займатися своєю улюбленою справою! Хіба від такого можна було відмовитися? І ось, старий виявився якимсь шаманом. Пінками, старанно запихає мою душу в тіло... я лежу на підлозі, а довкола азіати, яким не сподобалося, що я прийшов вибивати гроші.