Валентин Петрович Катаєв - один із класиків російської літератури ХХ століття. Прозаїк, драматург, військовий кореспондент, перший головний редактор журналу «Юність», залишив значний слід у вітчизняній культурі. Найвідоміший твір Катаєва, що входив у шкільну програму, повість «Біліє вітрило самотнє» (1936) розповідає про дорослішання одеських хлопчиків Петі і Гаврика, яким довелося зустрітися з матросом з революційного броненосця «Потьомкін» і самим взяти участь у революції. Повість багато в чому автобіографічна: це відчувається, наприклад, у незвичайно живих картинах рідної Катаєву Одеси. час Великої Вітчизняної, коли вони стають підпільниками в окупованій Одесі.