Михайліна ніколи не намагалася тікати від минулого, але й повертатися сенсу не бачила, намагаючись приймати той факт, що їй уже не повернути спогади про короткий проміжок часу, що прожила з матір'ю в іншому місті. І, здавалося б, нове життя ось-ось почалося, але у долі свої плани, де це саме минуле саме спіткало її, обрушуючись раптовістю і перевертаючи все з ніг на голову, руйнуючи набуту внутрішню рівновагу.