Зустрівши під час прогулянки сквером хлопця, який залишився без грошей і документів, вона не змогла пройти повз і через кілька днів уже не уявляла без нього свого життя. Вона оберігала його, ніби відчуваючи – скоро Ігор потрапить у ще велике лихо… Андрій не знаходив собі місця, одразу зрозумівши: на його сина Ігоря напали через Світлану. Андрій знав, що чинить аморально і злочинно, але навіть у думках боявся розлучитися з дівчиною… Світлана не намагалася втекти з ув'язнення: після всього, що з нею зробили, вона не хотіла жити. Але чому ця дивна людина продовжує піклуватися про неї, якщо створила таке? Ми часто приймаємо бажане за дійсне. Важко відмовлятися від ілюзій, але тільки це дозволить глянути правді в очі, якою б страшною вона не виявилася…