Дрю Андерсон нарешті може бути в безпеці. Вона ходить у найбільшу Школу на континенті і починає вчитися тому, що означає бути світочою — наполовину вампіром, наполовину людиною, та все ж таки смертною. Якщо вона виживе після навчання, вона зможе зайняти своє місце у Братстві, стримуючи вампірів та захищаючи звичайних несвідомих людей. Але павутина брехні і зради все ще пасе навколо неї, навіть коли вона думає, що може трохи розслабитися. Її наставник Крістоф зник, її майже-хлопець поводиться якось дивно, а найняті охоронці, схоже, знають більше, ніж їм варто було б. А тут ще атаки вампірів, дивні нічні візити, і погляди, які все продовжують відважувати їй... Наче вона повинна щось знати...чи ніби їй загрожує небезпека. Хтось у вищих колах Братства є зрадником. Вони хочуть, щоб Дрю померла, але спочатку вони хочуть знати, що вона пам'ятає з тієї ночі, коли померла її мати. Дрю не хоче згадувати, але їй, швидше за все, доведеться — особливо з того часу, як Крістофу загрожує смертна кара після повернення. І єдиний, хто може його врятувати — це Дрю. Проблема в тому, що коли вона згадає все, вона може не захотіти...