Книга "Принципи філософії історії" є перекладом з італійської мови твору "Scienza nuova" італійського філософа Джамбаттісти Віко. В цій роботі автор звертається до вивчення загальних законів людського суспільства та історії інакше, ніж це робили його попередники. Віко вважав, що історія має свої закони, які можуть бути розділені на три основні епохи: божественну, героїчну та людську. Він вважав, що для розуміння історії необхідно звертатися до самого початку розвитку суспільства та мови, оскільки це дозволить краще зрозуміти суспільні структури та процеси. "Принципи філософії історії" вважаються однією з ключових праць у галузі філософії історії та відомі своєю оригінальністю та інноваційним підходом до вивчення минулого людства.