Дорога моя пра-пра-пра (не знаю яке пра) онука, це я, та сама фея Белінда, яка колись допомогла Попелюшці. І так, не дивуйся все це (чи майже все) правда. Ти, моя дорога пра-пра, швидше за все, звичайна людина. Точніше не зовсім. Як і всі феї (навіть найслабші), ти за допомогою простого дотику здатна побачити найзаповітніші бажання будь-якої людини чи не людини.

Так-так! Саме так. Якщо не відчула, то людина ще сама не знає (швидше за все, сама себе заплутала) або знає, але боїться зізнатися… Якщо бажання невиразне, то не визначився, думає, що знає, чого хоче, а насправді… Люди такі кумедні, смішні… Ну, ти сама людина, маєш знати! Так що це я? Ах да! Завтра, точно, тобі виповнюється двадцять один рік, і за всіма правилами я маю відкрити тобі таємницю бажань і твого дару…