З мармурового палацу – до брудного шинку, з тіла зніженої аристократки – до тіла невільниці. Тепер вона власність грубого варвара, і її єдине призначення – вгамувати його хіть. Ось тільки гордий дух не так просто зламати. Нехай боги ведуть свої брудні ігри, вона не чекатиме від них милості. Нехай цей чоловік дивиться на неї, як на річ – вона доведе, що варте більшого. Її тіло стане зброєю, кохання – наче, слабкість – силою. Її мета – його серце, вона зможе його приручити!