10 травня 1933 року в багатьох містах Міністерство пропаганди фашистської Німеччини влаштувало показове спалення книг, організоване в рамках акції «проти ненімецького духу». У ході акції студентами, професорами та місцевими керівниками нацистської партії було спалено десятки тисяч книг, автори яких переслідувалися фашистською Німеччиною. Проте ця історія про інше. Це історія про систематичне розграбування нацистами європейських бібліотек і невелику команду бібліотекарів, які трудяться над поверненням вкрадених книг їхнім законним власникам. Натомість нацисти почали збирати власну бібліотеку, яку можна було б використовувати для ведення інтелектуальної війни зі світовою літературою та історією. У цій секретній війні бібліотеки євреїв, комуністів, ліберальних політиків, активістів ЛГБТ, католиків та багатьох інших опальних груп населення були присвоєні для нацистських досліджень і використовувалися як інтелектуальна зброя проти їхніх власників. Але коли війна закінчилася, більшу частину книг так і не було знайдено.