Моє життя завжди було неспокійним через те, що моя душа виділялася. Мене вважали білою вороною, але я не відкидала людей, навіть якщо робили боляче. Цей чоловік був іншим у дитинстві, його солодкий шепіт і легкі дотики заколисували мене в дні душевних потрясінь. Його фантастичні ідеї підривали мій дурний мозок, і я піддавалася поривам божевільних дій. Він був справжньою досконалістю, моєю опорою і наставником, моїм повітрям, моїм ключиком до кращого світу в усьому світі. Звідкись дістає маленький складаний ніж і повільно проходить гострим лезом на моє передпліччя... Ніколи не робіть дурні помилки, інакше назавжди пошкодуєте про це...